TRAVEL WITH ANNA

Подорожі розфарбовують наше буденне життя різними кольорами веселки, роблячи його яскравим і незабутнім.Мене звати Анна і у березні 2014 я почала вести блог, так як накопичений досвід мандрівок і планування індивідуальних подорожей на той час був великим, а бажання всім цим добром поділитися — ще більшим. Сьогодні моє хоббі стало справою життя і я продовжую допомагати іншим побачити цей світ яскравим :)

бучач

Бучач: місто Пінзеля і коньяку

Знаєте чим цікава Україна? Маленькими райцентрами, які ховають в собі купу вікових секретів. До того як я потрапила до Бучача я асоціювала його лише коньяком та Пінзелем. І якщо роботи Пінзеля викликають у мене захват, то коньяк Бучач — розмиті спогади зі студентських років, що супроводжуються головним болем. 
Творчість загадкового Пінзеля зацікавила мене після звістки про організацію експозиції його робіт у Луврі 2012 року. Після цього у пресі було декілька гучних скандалів, спричинених небажанням громади Бучача давати роботи відомого скульптора до Парижа. Тверезо оцінюючи ситуацію, що склалась, я підтримувала рішення бучачан, бо навряд шедеври Пінзеля повернулися б назад.Травневий ранок 2015 року подарував мені зустріч з цим містом. Звивиста дорога стрічкою розділяє темнозелений ліс і піднімається на пагорб, з якого відкривається фантастичний краєвид на місто. Тут Бучач у всій красі. Обабіч дороги старий занедбаний єврейський цвинтар з похиленими в різні боки мацевами. Бучач — поєднав багато культур і подарував світові нобелівського лауреата з літератури Агнона, батько якого похований на цьому ж таки єврейському цвинтарі. У серці міста, в будинку, де зростав Агнон є мистецький двір, у якому можна долучитися до різних івентів. Річка освіжає вигляд міста своїми водами. Василіанський монастир, Здвиженська церква, Ратуша з кам’яними спорудами для парапету руки Пінзеля і дорога до руїн Бучацького замку. Ось він колись красень, а зараз історична згадка про колишню велич міста. Бучач справляє приємне враження на гостей, — затишний, гарний, з багатою історією. І хоч сьогодні він не входить в топ 5 туристичних маршрутів, але особисто я вірю, що у міста величезний потенціал. 

Назад

Прогулянки Парижем: Монмартр

Далі

Аккерман чи Білгород-Дністровський?

2 Коментів

  1. Анонім

    Скільки-ж коньяку треба випити, щоби голова боліла?!! хіба може печиво було якесь несвіже 😉

  2. Однозначно печиво 😉 Проте голова болить якщо і мало вип'єш)

Добавить комментарий

2016 © Anna Nikolaeva& Developed by MAK:STUDIO